27 березня 2026 року здобувачі вищої освіти ОП «Англійська мова і література» Анна Ткачук і Олександр Дапкєвіч разом із науковим керівником доцентом Оксаною Галайбідою в онлайн форматі взяли участь у IV Науковому семінарі для молодих учених і фахівців «Актуальні проблеми перекладознавства та порівняльних студій», організований кафедрою теорії і практики перекладу з англійської мови та кафедрою германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
У межах основної програми відбулися зустрічі з перекладачами-практиками. Зокрема, Роксолана Гридньова поділилася досвідом перекладу художньої літератури та розповіла про специфіку роботи з текстами. Наталя Паламарчук висвітлила особливості письмового й усного перекладу. Також відбулася лекція-демонстрація Антона Шпігунова «Чи можуть машини перекладати усно?», у межах якої було розглянуто можливості сучасних технологій і систем машинного перекладу.
У другій частині семінару відбулися секційні засідання. Анна Ткачук виступила із доповіддю «Особливості магічної мови у англійськомовній та україномовній літературі фентезі: латинські заклинання та фольклорні замовляння» на секції «Відтворення уявних світів: лексико-стилістичні та технологічні виміри художнього перекладу». У межах секції обговорювали проблеми перекладу художніх текстів, зокрема у жанрі фентезі. Учасники виступали з доповідями на теми відтворення культурно-маркованої лексики, специфіки перекладу міфологічних та апокаліптичних алюзій, особливостей світобудови в епічному фентезі, перекладу прізвиськ у відомих творах, мовної гри у поезії, а також потенціалу систем машинного перекладу для художніх текстів.
Олександр Дапкєвіч виступив із доповіддю «Просторова метафора у романах «Waterland» Грема Свіфта та «Слуга з Добромиля» Галини Пагутяк» на секції «Художній текст крізь призму жанру, лінгвокультури та перекладацької інтерпретації». Присутні обговорювали питання прагматичної адаптації під час перекладу історичних романів, перекладацькі прийоми відтворення атмосфери жаху в дитячій літературі, відтворення лексико-стилістичних особливостей п’єси Вільяма Шекспіра «Король Лір» в українських перекладах, лексичні засоби реалізації комічного в художньому перекладі та ін.
Усі засідання пройшли у форматі активного обміну досвідом та обговорень. Захід став важливою платформою для обміну ідеями, обговорення сучасних тенденцій у галузі перекладознавства та поглиблення наукових підходів до аналізу текстів. Участь у семінарі дала можливість здобувачам не лише представити власні напрацювання, а й отримати корисні відгуки, які сприятимуть подальшому науковому зростанню. Надихала атмосфера професійної підтримки, відкритості та зацікавленості у розвитку перекладознавчої науки і порівняльних студій.
Щиро дякуємо організаторам, кафедрі теорії і практики перекладу з англійської мови і кафедрі германської філології та перекладу, усім учасникам за незабутній досвід долучення до наукового обговорення, професійну доброзичливу атмосферу та мотивацію здійснювати подальші наукові дослідження!