Академічна група Ang2-B19, студентка Коновальчук Віта:
“На мою думку, дистанційна освіта — досить цікава та незвичайна форма навчання. Ніколи не думала, що зможу випробувати на собі такий вид освіти. Однак, у зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні, я маю змогу відкривати для себе все нові можливості дистанційного навчання. Щодня ми з нашими викладачами проводимо веб-конференції на таких онлайн платформах як Skype, Meet, BigBlueButton, де, до речі, є дуже цікава функція демонстрації екрану власного ПК, що допомагає викладачам візуально продемонструвати певний навчальний матеріал, а нам краще його сприйняти і запам’ятати. Я завжди з нетерпінням чекаю наших відео зустрічей, адже протягом них ми дуже цікаво і з користю проводимо час: ми намагаємося застосовувати вивчений матеріал на практиці, а викладачі в свою чергу допомагають нам в цьому, десь вказують над чим потрібно ще попрацювати, десь доповнюють нашу розповідь якоюсь цікавинкою чи певним правилом, яке ми опустили, пояснюють матеріал ще раз, якщо раптом не вдалося його зрозуміти, та загалом це так заполює, що я не помічаю, як швидко проходить час. Також досить незвичним, навіть деякою мірою складним процесом, для мене було те, що потрібно здавати свої практичні роботи онлайн у визначений термін. Адже інколи так багато завдань з різних предметів, але так мало часу на їхнє виконання. Але це також можна перетворити на певний плюс, тому що саме це навчило мене організовувати себе і свій час, щоб все встигати. Тож, як на мене, дистанційна освіта – досить цікавий процес самоосвіти з допомогою кваліфікованих спеціалістів нашого університету, проте мені вже так не вистачає щирих емоцій і живого спілкування з викладачами і одногрупниками, що я з нетерпінням чекаю закінчення карантину і повернення в стіни нашого рідного університету!”
Марія Руданець
“Карантин, спочатку я не дуже брала це до уваги, думала, що якихось два тижні і все швидко пройде і я знову повернуся в університет на пари. Але ситуація з пандемією погіршилась і у нас почалося дистанційне навчання. Не маючи досвіду у цьому, трохи хвилювалась як воно буде проходити, але все не так страшно. Щодня з понеділка по п’ятницю у нас проходять пари онлайн у Google meet, Skype та Big blue button. У назначений напередодні час, ми заходимо у ці додатки на онлайн-конференцію, наш викладач пояснює нам теми, опитує та задає домашнє завдання. Таке проведення пар дуже схоже до звичних нам пар в університеті. Крім цього ми виконуємо різні завдання та проходимо тести за допомогою системи Moodle. Спочатку було важко звикнути до таких онлайн-пар, але згодом я адаптувалася і це навіть сподобалось. Вчитись можна просто лежачи в ліжку з чашечкою кави, здавалось би, що мрії збуваються. Однак все одно не вистачає живого спілкування і я вже дуже хочу, щоб карантин закінчився, всі були здорові і я знову прийшла в університет, зустрілася з одногрупниками та викладачами. На мою думку, після карантину ми більше будемо цінувати те, що маємо і насолоджуватись звичними нам парами в університеті.”
Юрій Полутренко
“В загальному, навчання проходить добре, хоча, чесно кажучи, наочне мені подобається більше. Пари в “google meet” добре замінюють прості пари. Завдання під час карантину виконувати зручно. Їх задають часто, але не дуже багато, тому труднощів не викликає. Радує те, що завдання можна виконувати в будь-який час 
дня, що особливо актуально для мене, як нічної людини. Інколи навіть є повністю вільні дні для відпочинку під час тижня, тому навантаження не дуже велике. Здавати завдання в “Мудл” теж досить зручно. Можна подивитися на точний графік здач і дедлайнів з кожного предмету. Є календар, в якому пише завдання на день. Викладачі швидко відповідають на питання, щодо навчального процесу. Ось частина завдань, які ми встигли виконати за період карантину: